зупинився час

І зупинився час, і ми, немов німі,
Думками відстані долаємо віднині.
Не на землі, -  нам доля лиш у сні
Зірками падати в волошки сині.

У світі іншому все зовсім навпаки…
Хоч кажуть, що занадто я мрійлива.
Думки мої – хмаринки ті легкі,
Та музика, що знов до тебе лине.

Мабуть колись, в майбутньому житті
Земне кохання знову нас поглине.
А в цьому - сонми… сонми почуттів,
І жаль розпростирає нам обійми.
І зупинився час, і ми, немов німі,
Думками відстані долаємо віднині…


Рецензии
Чудово!
Дякую за цей вiрш.

З повагою до вас
Любовь Ивановна.

Виктор Попов 6   11.01.2018 00:54     Заявить о нарушении
Спасибо Вам большое, Любовь Ивановна!Очень рада, что понравилось.

Елена Цивка   11.01.2018 11:42   Заявить о нарушении