А зорi падають в траву

Валентина Кондратенко 2
... А зорі падають в траву,
Мов яблука, з долоні серпня.
Своєю мукою живу,
Чеканням радісно-нестерпним.
А осінь дихає в плече:
Її банкет вже недалеко.
Стою між радістю й плачем –
У вирій дні несе лелека.
Кого любила ; відбули,
Той шепіт сниться голосами.
Мовчи. Сама собі стели
Ту самоту під небесами.


© Copyright: Валентина Кондратенко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117100511365
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валентина Кондратенко 2
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Валентина Кондратенко 2