Лина Костенко Ты смотришь...

Лина Костенко «Ты смотришь...»
(перевод Владимира Туленко)

Ты смотритщь. Я же, как на трапе.
Нет слов, поверь. И горечь через край.
А жизнь идёт по «Гауссовской шляпе»:
Вот так вот – «Здравствуй», а вот так – «Прощай».

Прощай, прощай, чужой мне человечек!
Родней тебя, не удалось познать.
Пусть зарубцуется, и время пусть полечит.
Быть надо мужественной - взять, и убежать!


*****
Ліна Костенко «Ти дивишся ...»

Ти дивишся. А я вже – як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по «Гаусівській шляпі»:
отак-от – «здрастуй», а отак – «прощай».


Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
О це і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.


Рецензии