Труд

                В тенетах рабських пут не знали ми свободи,
                не знали ми, що Труд тоді лиш і цвіте,
                коли під Стягом Правди ідуть вперед народи,
                Коли їх Воля Світла Знаннями осяває
                І в Світ, для всіх єдиний, крізь незнання  веде!
               
                Тенета рабських пут долали вже народи,
                Не раз скидали пута, долаючи свій тлін,
                Та пута відновлялись знов і знов,
                Бо люди забували, що Бог – це є Любов!
               
                В тенетах  в л а с н и х  пут і гинуть всі народи,
                Бо пута їх - і гроші, і  р а б с т в о  н е з н а н н я,
                І лиш коли прозріє дух власний до свободи,
                Свободи Вічносяйного Знання,
                Освітить він їх землю, з’єднаються народи,
                Бо ми на цій планеті – рідня, рідня, рідня!
                ******* 

Скільки живе наша Земля, стільки часу точиться видима й невидима війна між Добром та Злом, бо людина – не тіло, а Душа, що через Дух, який повертається у  кожне новонароджене тіло вічно, бо завдання людини – розвивати свою свідомість, поки вона не стане такою ж прекрасною, досконалою, як досконалим є Батько наш Небесний.