Вам чути цей грiм? Та невже ви не чуeте грому?
Для мене цей грім – вже давно безперервна біда.
І я через грім повертатись не хочу додому.
І часто тому, через грім, моя хата пуста.
Ви справді не чули цей грім? Ви не вслухались просто.
У кожному домі живе цей прихований грім.
І серце так часто той грім припинитися просить.
Та вже нерозривні поняття – той грім і мій дім.
Ви й справді не чуєте? Ви є щаслива людина...
Не чуєте? То і не слухайте. Вам не дано
почути, як котяться громом години й хвилини...
Годинник не дасть нам, самотнім, забутися сном...
Свидетельство о публикации №117100401408
Вы слышите гром? Неужели не слышите грома?
Ведь он для меня - непрерывная злая беда,
И, с мыслью о громе, не хочется двигаться к дому,
И, пОчасту, дом мой пустует от грома тогда.
Вы, правда, не слышали? Может, не слушали просто?
У каждого в доме витает припрятанный гром,
Пусть сердце неистово гром о молчании просит,
Уже неразрывны понятия грома и – дом.
Вы грома не знаете? Счастливы нынче как будто?
Не слышится? Да и не слушайте… Вам не дано
Узнать, как покатятся вниз и часы и минуты,
И время не даст нам забыться нечаянным сном.
Д.С.
06.10.2017
Дмитрий Викторович Середа 06.10.2017 19:35 Заявить о нарушении