Цей білий світ зовсім оскаженів:
Захекуючись, всі біжать до краю…
І вже лишилась пригірщ отих днів,
Що їх бездушно в безвість розкидаєм.
Усе нікчемне вилізло із душ,
І дивиться безсовісно нам в очі…
Навкруг брудних, застояних калюж
Топцюємо й переступать не хочем.
Вже скоро всі до краю добредем,
Ніде на цій землі немає спасу…
Й коли безсило в натовпі впадем,
Тоді вже каятись у нас не буде часу…
Автор Тетяна Лісненко
Не будет времени...
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2017
Свидетельство о публикации №117100307607
Свидетельство о публикации №117100307607
Рецензии