Подивися, друже ;тьма народу!
Тільки серце сковує зима.
Я посеред них ; колючка глоду,
Бо людину вгледіти – дарма...
В велети не пнуся, бо не годі!
Велет той, хто обрій підпира!
Бал Чорнобиль править у народі.
Замість душ ; озонова діра...
Вичахнуть глашатаї крикливі.
Щирий тихий голос не помре.
З ратаїв наш рід неполохливий
Сам у вічність плуга правди пре.
Нам до тану шаблі не подужать,
Щоб відмірять долю докінця.
Знов чужинцю Материзна служить –
Крапле кров з тернового вінця...
7 січня, 2005 р., м. Черкаси.
Роздуми бiля могили Василя Симоненка
© Copyright: Валентина Кондратенко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117100304147
Свидетельство о публикации №117100304147
Рецензии
Добре про Василя Симоненка...
Дякую! Дякую, Валю!
Ладомир Михайлов 05.10.2017 21:54 • Заявить о нарушении
Дякую! Дякую, Валю!
Ладомир Михайлов 05.10.2017 21:54 • Заявить о нарушении
Щиро дякую за відгук. Гарних вам творчих доробків. З повагою Валентина.
Валентина Кондратенко 2 05.10.2017 23:04 Заявить о нарушении
Валентина Кондратенко 2 05.10.2017 23:04 Заявить о нарушении