Десь на пагорбах в гущавині
Де чатує старий Дніпро,
Ти наснився колись мені
Серед цих вікових дібров.
Сивий Києве, ніжна юнь
По твоїх автострадах йде...
Самим серцем тебе впізнаю,
Скрізь каштанів руно руде....
Я колись там блукала сама
Наче Мавка в затонах рік,
Та кохання і там нема,
Тільки місяця оберіг
Зазирає у зелень вод,
Де розкидані скрізь мости.
Сивий Києве, ти мов вовк,
Та не мсти мені, ні - не мсти!
Скільки розпачу і розлук
Під зенітками ліхтарів.
Сивий велете, ти мій друг,
Може з горя ти захворів?
І забув мене і забув,
Мов коханий, що був колись...
Тільки осінь твою руду,
Я почую, мені наснись...
оберег
© Copyright: Лика Поо, 2017
Свидетельство о публикации №117100311127
Свидетельство о публикации №117100311127
Рецензии