з вечора до рання

Солодкавий присмак відпускання.
Це полегшене зітхання: «а нехай-но».
Видихання, наче дня згасання.
Горицвіт заплющить очі у дріманні.
Це не драма –  приворотень-дрема.
Не лякайся, що любов минає.
Смерть – то лише ніч, що дні єднає.
Зрана мене будить небо ясне,
Щоб Денниця провістила про світання.
Чи то ніч єднає дні, чи то кохання,
Як у пісні з вечора до рання?


Рецензии
Очень понравилось стихотворение, очень образное, если будет время постараюсь перевести на русский, с теплом и уважением к Вам и Вашему творчеству, Наталья.

Наталья Беляева Ерух   03.10.2017 13:12     Заявить о нарушении
Спасибо, Наталья!
С ответными добрыми чувствами,

Олись Лапковский   03.10.2017 14:04   Заявить о нарушении