Л. Юферова, Как же мне на свете жить спокойно? С у

Как же мне на свете жить спокойно?
Жжётся боль, как уголь, горячо,
Сотня бед уверенно и стройно
Вдруг ко мне уселась на плечо.

Жизнь свою я, видно, распылила
На заботы обо всём для всех,
А теперь моя сломалась сила, —
Возле леса я зарыла смех.

Перестала радоваться вовсе,
Нёс проблемы каждый день ещё,
Солнце жжёт цветочки на погосте,
В огородах пересохло всё.

Только мыслей парочка осталась –
Хоть сама с собою говори!
Как во мне болит отцова старость,
Как в конец запущены дворы!

Мысль одну стереть я не сумела,
Что у дочки – мелкая душа,
Километры жизни очумело
Подползают к чёрточке «межа».

                01.10.2017
==========================
Як менi на свiтi жить спокiйно?
Людмила Юферова

Як мені на світі жить спокійно?
Вічний біль жариною пече,
Сотня бід упевнено й надійно
На моє усілася плече.

 Я життя своє розпорошила
У турботах про усе й усіх,
А тепер я стомлена й безсила,
Десь під лісом закопала сміх.

Перестала взагалі радіти,
Бо проблеми кожен день несе,
Бо спалило люте сонце квіти
Й на городах висохло усе.

 Тільки й того, що думок зосталось –
Хоч сама з собою говори!
 Як в мені болить батьківська старість
І украй запущені двори!

А іще з думок не можу стерти,
Що в доньки така мілка душа,
Що життя шалені кілометри
Добігають поділки «межа».

http://www.stihi.ru/2017/08/21/361