Борiтеся, поборите!

То був аркуш паперу в кишені з словами
Вірменською завжди читав ,,Отче,Наш''
Ти єдиний синок у вірменської мами
Та сталося так,на Майдані-ти наш.

Вірменське коріння,патріот України
Молитву Шевченка читав ти один
Хрещатик димів, всюди були руїни
Та в душі ти казав:,,України я син.’’

Невже зло сильніше?,,Та ні,мої браття
За вас правда і слава, і воля свята’’
Саме так говорив ти,палали багаття
Я за тебе сьогодні,земля золота.

Я за тебе…О,Боже! Свинцевий картеч
Ще біг,та склонився хлопчина
Хотілося жити,та все всупереч
Куди ж ти,Сергію? Та ти ще дитина.

Та ні,моя мамо,я все зрозумів
Цей бій,що відбувся-нерівний
Браття,пробачте,що я не зумів
Захистити сьогодні дім рідний.

Бувайте!Бувай,українська родино
Я вже ангелом став,та чомусь тут не так
Я боротись хотів,щоб жила Україна
Та не стримав сьогодні бандитських атак.

На могилу до тебе ми прийдемо,синочку
Вкладемо у рамку ,,ОТЧЕ НАШ''-аркуш твій
Одягнемо із батьком вишивану сорочку
Ти чекай,сину, чуєш,у хатині святій.

На могилу прийду,молитимусь Богу
Молитимусь просто за тебе,за мир
Молитимусь, сину, за вкраїнську дорогу
За все відповість мижегірський той чмир.

Ну все,моя мамо,я з небес поглядаю
Боронити вас буду,як завжди робив
Пробачте мені,що я всіх покидаю
Вас любив над усе, та країною жив.

       Присвячується Сергію Нігояну,20років,
       с.Березнуватівка,Дніпропетровська обл.
       13.02.2016р.