Яскраві зорі небо вкрили.
Вони, мов душі в височінь,
Мої думки заполонили,
Хоч їм і думати там лінь.
Та все ж, небесною красою,
Я милувався з ранніх літ;
Коли корову пас весною,
Коли летів і бачив світ.
Похмуре небо десь зітхало,
Холодний вітер завивав.
Я милувався ним щоразу;
Коли нагоду таку мав.
Та ось і зараз, під вербою,
Сиджу й милуюся тобою.
В зелених травах лугових.
З думками в тиші з головою.
Звёзды
© Copyright: Руслан Пшеничный 2, 2017
Свидетельство о публикации №117100101417
Свидетельство о публикации №117100101417
Рецензии
Мне очень понравилось стихотворение! Мне припомнилось как я пас коров раньше,любил смотреть на звёзды часами... Спасибо!
Юрий Денисенко 03.10.2017 02:13 • Заявить о нарушении
Юрий Денисенко 03.10.2017 02:13 • Заявить о нарушении