Любий, до тебе прямує кожен тролейбус
І де б я не повернула - ти за кожним кутом.
Ми розмінюємось, на ніжність чужим, та безмежність
Є сном.
А тому
Ти проростаєш крізь мене ліловими квітами,
Ми наче кохаємось...наче чекаємо темряви,
Коли все засне. Коли ми будемо вбитими
Чи просто п'яними, або дійсно - мертвими.
Ми будемо битися, лаятись і розбігатися,
А вранці я готуватиму - в ліжко, знесилена.
І, посміхаючись, буду тобі казати,
Як я тебе любила.
.
Я розчинчюся в тобі - такому далекому
В тобі, якому кожна третя заварює чай
Кожна друга - вважає лелекою
В небі. Кожна перша - синицею у руках.
А я знаю тебе - ти ні перше, ні друге,
І не третє. І я ненавиджу більше
Те, що не став мені кращим другом.
Чи те, що з вікна не вийшов.
не став мен кращим другом
© Copyright: Марина Малюкина Химка, 2017
Свидетельство о публикации №117100111060
Свидетельство о публикации №117100111060
Рецензии