Розкриваємо крила.
У сірих долонях ефіру
Крізь каміння тікає озброєний радістю час.
Не пускай свого звіра,
До тебе ж і я іду з миром,
Та у вирі емоцій тікає планета від нас.
Багато не треба,
Мене притулити до тебе,
Розкидати цукерки і посміхатись привітно.
У спокої неба,
Глибокого синьго неба
Ллється
світло.
св тло
© Copyright: Марина Малюкина Химка, 2017
Свидетельство о публикации №117100111028
Свидетельство о публикации №117100111028
Рецензии