Поезія не ремесло,
За неї не платять зарплату,
Навіщо мене занесло,
У створену Господом хату.
Я бачу в цій хаті поля
І сонце, що з неба сміється,
Моя Українська земля,
Де річка долиною вється.
Навіщо, це дійсно мені,
Бо сам не співаю, не граю,
Вплітаю слова у пісні,
Та душу скорботою краю.
Навіщо себе веселю,
Злітаю мов сокіл до неба,
Поезію вірно люблю,
Судити поета не треба.
Читайте старі та малі
І пісню ось, цю заспівайте,
Існує добро на землі,
А злості на серці не майте.
Поезія не ремесло,
Почуйте, цю пісню крилату,
Щоб в світі загинуло зло,
А радість прийшла в кож
ПОЕЗ Я
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2017
Свидетельство о публикации №117100110242
Свидетельство о публикации №117100110242
Рецензии