Сонце змиє мертві квіти,
Що біліли на вікні,
Серце нікуди подіти,
До вподоби ти мені.
Посилав тобі вітання,
Я у формі есе мес
І просив твого кохання,
Щоб з тобою сам воскрес.
Принесуть весну на крилах,
Знаю знову журавлі,
Ти весь білий світ закрила,
Жити сумно на землі.
Я про тебе мрію всюди,
Не дарма шумує кров,
Та дарма сміються люди,
Бо знайду свою любов.
Я таку розвів пожежу,
Що не вистачить води,
Сам собі вже не належу,
Мила в серденько ввійди.
Залишись назавжди в ньому,
Мов калина навесні,
Забуваючи про втому,
Так потрібна ти мені.
Мертв кв ти
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2017
Свидетельство о публикации №117100110210
Свидетельство о публикации №117100110210
Рецензии