Вірніше і не скажеш: осінь манить
Своїм прозорим листям . Здивувать
Так намагається і трохи звабить
Розкидані думки , як листя позбирать
Хоч загадково ходить та весела
Із шалі ЇЇ падають слова
Ці аромати пряні, жовта зелень
Що перламутр бордовий обійма
Велика сила в неприглядній квітці
Яка осінню втілює красу –
Наївно – романтична. Колір в свічці
Згорає в мить таку . У цьому суть,
Бо це оновлення. І кожен відчуває
Мотиви заворожують пейзаж
А осінь з благородством споглядає
На нас і на природний антураж.
ос нь манить
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2017
Свидетельство о публикации №117093004329
Свидетельство о публикации №117093004329
Рецензии