iди душею порадiти

Весною, влітку, восени
іди душею порадіти
у ліс, на поле, чи на луки,
як після довгої розлуки
тебе зустрінуть всюди квіти –
творці краси і новизни.


Живі прикраси на стеблі:
є низькорослі, і розкішні,
є однотонні, і картаті,
є шовковисті, і кошлаті,
всі квіти сонячні і втішні,
вони, як посмішка землі.


Квітучий килим серед трав,
тут всяка квіточка важлива,
бо в кожній рідкісне суцвіття,
а в колі цього розмаїття –
рослин вагомість особлива
для ліків і народних справ.


Спинись, задумайся на мить:
що знаєш ти про квіти краю,
про дивне братство у природі,
котре буяє на свободі,
отой куток земного раю,
де серце радісно щемить.


Рецензии
Начебто вперше відкриваю для себе рідну мову! Всього дванадцять років вона була зі мною, та як же збереглась! Дякую тобі, дорогенька, що ти у мене є, це ти, Лідо, підштовхнула мене до батьківщини, хоч і далекої.

Екатерина Синесгерева   02.10.2017 18:36     Заявить о нарушении
Катеринко,те що прийшло з маминим молоком, мамина колискова - не забувається ніколи. Вона живе в твоєму серці.
Буває таке, що на відстані розумієш людину, бо розмовляє її душа, а ще животворчі слова з'єднують, більше розкривать суть душі.
Дякую тобі за тепло і розуміння.


На Манжетах Вишиванки   02.10.2017 19:28   Заявить о нарушении