iди душею порадiти
іди душею порадіти
у ліс, на поле, чи на луки,
як після довгої розлуки
тебе зустрінуть всюди квіти –
творці краси і новизни.
Живі прикраси на стеблі:
є низькорослі, і розкішні,
є однотонні, і картаті,
є шовковисті, і кошлаті,
всі квіти сонячні і втішні,
вони, як посмішка землі.
Квітучий килим серед трав,
тут всяка квіточка важлива,
бо в кожній рідкісне суцвіття,
а в колі цього розмаїття –
рослин вагомість особлива
для ліків і народних справ.
Спинись, задумайся на мить:
що знаєш ти про квіти краю,
про дивне братство у природі,
котре буяє на свободі,
отой куток земного раю,
де серце радісно щемить.
Свидетельство о публикации №117092801517
Екатерина Синесгерева 02.10.2017 18:36 Заявить о нарушении
Буває таке, що на відстані розумієш людину, бо розмовляє її душа, а ще животворчі слова з'єднують, більше розкривать суть душі.
Дякую тобі за тепло і розуміння.
На Манжетах Вишиванки 02.10.2017 19:28 Заявить о нарушении