ПРО СЕБЕ

Я хотів напитися свободи
Та ковток її сп’янив мене.
Я пустився по життю у броди
Сподівався: все лихе мине.
Не шукав мостів і перелазів,
Йшов, занурившись по шию у життя,
Я комусь поміг, когось образив…
Ще настане час для каяття.
Сили вже не ті, та я прошкую,
Вибираю броди до колін,
І легкий позаду шепіт чую:
Ні, погляньте, це уже на він…


Рецензии
Легкої Вам дороги, Володимире! Хай на шляху будуть тільки хороші люди!
Дякую за хороший вірш!
З повагою,

Валентина Лысич   02.11.2017 02:11     Заявить о нарушении
Настав час покаятися. Перепрошую за мовчання. Просто на якийсь час забув про своє існування в мережі...
Спасибі,Володимир

Рудов Владимир   16.04.2019 11:56   Заявить о нарушении