Допомогли

Які ж вони були червоні –
Ті помідори на кущах!
Смачні й такі, смачні й солоні…
Аж гульк – а їх уже катма!

Мабуть, сусід до самогонки
Зібрав собі відра зо два.
І рветься ж вічно там, де тонко!
Чи я б не з’їла їх сама?

Господь учив усім ділитись.
Я й поділилась мимохіть.
Й негоже нібито скупитись,
А серце все-таки щемить.

Зібрала бурі у відерце,
В веранді склала – хай ростуть!
Так заспокоїла я серце –
Зелені ж, може, не вкрадуть?!


Рецензии
Тонко отражено состояние чувствительной к утратам души. Вся широта бережливого национального характера воплощена в юмористично-саркастической форме.Богатое обладание украинской речью.

Лель Карпенко   02.10.2017 12:56     Заявить о нарушении
Спасибо! Да и не такая я уж и бережливая! Было больше жалко себя, что таскала воду, поливая...
Пусть и люди поедят моих супервкусных помидор!
Вам добра, тепла, поменьше утрат и побольше достижений!
Искренне - Наталья

Наталья Бидненко   10.10.2017 20:44   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.