А ми з тобою не святі,
Роки прийшли у осінь,
Шукаєм щастя у житті,
Закохані і досі.
Мене, ти любиш, я люблю,
Та ми, ще не родина,
За щастя Господа молю,
Мов клен і горобина.
Чи нам колись дозволить Бог?
Свою родину мати,
Щоб ми могли зайти удвох,
До однієї хати.
Не рідко сходимося вдень
Прощаючись під вечір,
Удвох співаємо пісень,
Які про нас до речі.
Сумую, я сумуєш ти,
Та де прозріння Боже?
Кохання, ми змогли знайти,
Спасибі Мати Божа.
Цей гріх придумала сама,
Посіявши вагання,
Це тільки осінь, не зима,
Прийди, прийди кохання.
Не свят
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2017
Свидетельство о публикации №117092505431
Свидетельство о публикации №117092505431
Рецензии
Хоть и на Украинском,но смысл понятен.
Спасибо за прекрасное содержание стиха.С уважением
Забина 14.01.2018 23:36 • Заявить о нарушении
Спасибо за прекрасное содержание стиха.С уважением
Забина 14.01.2018 23:36 • Заявить о нарушении
не знаю как тебя величать но заходи рад общению
Виктор Худаков 4 14.01.2018 23:41 Заявить о нарушении
Виктор Худаков 4 14.01.2018 23:41 Заявить о нарушении