До Бога! –
тягнеться мій дух,
серце й душа,
і ступні – також!
І я іду –
яко Іаков! –
затримаюсь, борюся,
йду…
Змагаюся!! –
так чисте ж поле:
частокіл мучених по духу,
і видих в кожного – що й вухо,
вогнить:
що силу Бог надборе…
Мені що синь – те й Божа Мати;
ще – мов заплачуть, ще покаюсь:
за матір – радість постраждати:
за правду – радість постраждати:
і в серці я не сумніваюсь.
Грузну в грунт гірко.
Що ви, недовірки?..
Пря – на фундамент цікавіша.
Затис.
Затиснув знизу дірки.
А то за себе став сильнішим!
То згори боре те, ще більше:
що більше мене.
Поїданням.
Мук перелицювань. Дібр чесних.
В рові здихають піднебеснім
кишківки шкір – прекрасні побажання…
Не подивіться:
я тепер кульгаю,
Бог знає, – силу правди оправдає.
31.07.2004
З Богом поговорити
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117092503708
Свидетельство о публикации №117092503708
Рецензии