Там на небi зiрки закоханi,
Тi що доля iх розвела,
Почуття тi були непроханi,
Та дорога до них вела.
Заштормило, кохання тронуло,
Закрутило тi почуття,
Вiдiрвало i десь потОнуло,
Чи злетiло у небуття.
Може стало тiєю зiркою,
Щоб блищати вже у вiкнi,
Як те змiрять кохання мiркою,
Й що за зiрки на небi тi?...
Зiрки
© Copyright: Светлана Камышная, 2017
Свидетельство о публикации №117092405953
Свидетельство о публикации №117092405953
Рецензии
