Кохання щире змінює людину
І світить не згасим промінцем,
Їй гріє душу у холодну днину
І дихає весняним вітерцем...
Воно, як сонце, ясне, що сіяє.
Прогонить тугу, сірість із душі.
Воно не ходить, а, мов птах, літає
І світиться, як трави у росі.
Дарунок цей потрібно зберігати
Від темних днів, негоди і очей,
Тоді завжди любов буде палати
Під сяйвом днів і казкою ночей.
Кохання зм ню людину
© Copyright: Александр Цихач, 2017
Свидетельство о публикации №117092403194
Свидетельство о публикации №117092403194
Рецензии