Час не квапливо як лікар,
Підбира цілющі ліки.
Сьогодення та турботи
Надоїли до нудоти.
А на вулиці там осінь
Не одягнена і боса.
У зажурі із дощами
Плаче гірко так ночами.
За теплом і за птахами
Що зима не за горами
І ніхто не дасть притулку
Що немає порятунку.
Вітер наче збожеволів,
Віє скрізь дерева голі,
Пожалій, благає осінь.
З неба сніг жалкий як оси.
Де поділась? Де сховалась?
Йшла безсила, аж гойдалась.
Все це бачив в снах, я сину.
Снилось це мені під зиму.
Владимир Ольховой. 23 Сентября 2017.
Осiнь
© Copyright: Владимир Ольховой, 2017
Свидетельство о публикации №117092307956
Свидетельство о публикации №117092307956
Рецензии