Бабине лiто

Здавалось якось все буденним,
І те – не так, і це – не те,
Та осінь посміхнулась кленом,
І оживилось все вкотре.

Пройшла весна дзвінкоголоса,
Промчалось літо гомінке,
Та серце знову жде і просить
Те літо бабине п’янке.

Заграє знову золотистий
Яскравих кольорів фонтан,
І диво! Часом урочисто
Візьме, і зацвіте каштан.


Рецензии
Гарно і душевно! Яскраво!
Натхненно!
Дякую Вам, Таня!

Ангелина Длинка   17.02.2019 22:31     Заявить о нарушении
Щиро Вам вдячна за добрі слова, Ангелінко!
З теплом і найкращими побажаннями,

Тайный Альков   18.02.2019 21:33   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.