Блюз

Рука не тягнеться до чуда,
до чудодійного письма,
в душі, неначебто заблуда,
вже поселилася зима.

Думки, буває, колобродять
у  посивілій голові,
вони у мене десь насподі
самі, як кажуть, по собі.

Отак міркуючи, раптово
на думці сам себе ловлю:
але в цю мить віршую знову,
немов старий танцюю блюз.


Рецензии
Це точно, віршування - не танго, не вальс, а блюз.Сподобався вірш.

Надия Позняк   29.09.2017 00:37     Заявить о нарушении
Надіє, щиро дякую за відгук.

Юрий Ош   06.10.2017 21:03   Заявить о нарушении