Мені від радості - в обійми кинутись
За сум мій не тримай образ, прости.
Від щастя вмру, якщо прокинуся
А поруч - сенс мій, тобто, ти.
Якщо розбудить нас проміння сонячне,
Яке крізь вікна на нас пробива.
Я подивлюся у своє віконечко,
Тебе побачу! Значить не дарма...
Не дарма ми колись зустрілися,
І ти, - звичайно, втілення всіх мрій!
Бо з ким би я так сильно полюбилася?
Блакитні очі, чіткий погляд.. і ти мій.
Бо щастя - ти, а потім - твої копії,
Маленькі копії великого тебе...
Можна я зроблю на потім ксерокопії
На пам'ять.. Для усмішок.. відтепер...
М.Л.
Не дарма ми колись зустр лися
© Copyright: Марта Лейцюсь, 2017
Свидетельство о публикации №117092110719
Свидетельство о публикации №117092110719
Рецензии