Whatever Lola Wants

Красива дівчина
Бездоганна лінія лоба, вилиць, підборіддя. Ще й оце убивче: рік народження 1990. Порко мондо!
Ніби і так не видно, яке світло випромінює її шкіра.
Неначе саме сонце пробивається крізь шкіру.
Неначе вона сама сперечається з Сонцем.
Погляд досвідчений. Спершу здається - принадливий. Потім наче шлагбаум: «В’їзд заборонено»
Звісно, можна потягнутися ногами, пройти пішки у дворик, залізти на дерево і вночі підглядати у вікна її балкона. Можна навіть оголеному увійти у спальню, удаючи нового Дона Джованні. От тільки такі - навряд чи легка здобич. Щось у її погляді говорить про те, що  панянка сама не проти гарного трофею на охоті.
«в блискучих очах донни Анни живе супокій:
 імлаві тумани, камінна долівка, світлиця
 холодна - і плечі у хустку ховаються... киця
   до ніг їй потреться -
 портрети чужі -
 і насниться
 бездонність глибин
 і безсенсовість білих завій,
 і вії опустить, і віяло впустить, і впаде
 загублений лист зі слідами губної помади...»*
Ні, ця дівчина не Анета. Попри всю свою неприступність, очі кольору вересневого неба не дозволять збрехати, не дозволять схибити. Свята Анета дає лише один шанс. Тому краще не починати. Анеті можна хіба що співати романси проміж ваннами з льодом. Бідолашний Вольфі! Бідолашний Лоренцо!
Ні! Ці карі очі оманливі, циганські. Цікаво, донна Анна була циганкою, романсеро?
До бісу Анну! Нехай нещасний Данте співає вічні пісні своєму ввічливому коханню!
La Lola canta saetas/Entre la albahaca y la hierbabuena, La Lola canta saetas/La Lola aquella, que se miraba tanto en la alberca.**
Лола співає сает. Поміж базиліком і м’ятою, Лола співає сает. Ця Лола, що ніяк не надивиться у  водойму.
Так! Я назву цю подобу Сонцесяйної Долорес! Не ім’ям маленької набоківської Лоліти, про яку Ви щойно подумали.
Ло-лі-та
від цих складів лоскотить у носі.
Не Лоліта..
Самозакохана безжальна Лоло,
«Хочу лишитися біля тебе.
Квіт любові.
Нарцис.»**

Я притиснутий її пуантом.
                «Спи.
Як моє серце,
так і ти,
моє дзеркало.
Сад, де любов чекає мене.»**


https://www.youtube.com/watch?v=sLFH01qJT3k

*вірш Ганни Осадко
**Federico Garcia Lorca