Грубість. Сили квадра:
Час — на вічне:
чорнота над посто;м.
Грубість: вилазять вояки
як Рим із кварти:
Хто просить їх? —
познущатись ще — над живим Христом...
Сон земний. Низ задоволень:
лапи наруги:
Небесність — й защемлення, сон!
Б’ють як в литаври:
б’є в щоки Бога синедріон!
Аж руки чешуться — в близькості душ, —
в прислуги...
Губи схолоджено в хуги.
Скажи любов — грубих розсердить.
Солод їм — дикість, заразність наруги:
Над небесністю, влюбленістю з милосердям...
Один з небом серця крик.
Віднімання. Язик.
Сльози — поети.
Рухи: монети.
— ??
16.12.2005
Язикам
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117091806651
Свидетельство о публикации №117091806651
Рецензии