https://www.youtube.com/watch?v=de7y9DC8d2I
Стукіт і скрегіт.. колеса, вагони..
Проносяться повз (нас) роз'їзди, перони,
І я їхав, було, в цей край синяви,
де топи болота й пітьма мошкари.
Тяглися на схід ешелони з людьми,
По волі людей,що в руці Сатани...
І слово..від чого тремтіли уста-
Система, що звалася словом - "ГУЛАГ".
В соавторстве с Эллой Эмих.
Второй вариант от Павла Миронченко:
Стукіт и скрегіт колес, наче мара,
Повз полустанки, ліси і поля.
Їхали люди, як вівців отара,
Серед яких був маленький і я.
Наче худобу везли ешелони,
В край мошкари, і безкрайніх болот.
І охоронці, блакiтнi погони,
рука цего мiра, тiм часом - оплот.
- За що?- питають до Бога сердешні.
Гріх то великий із ЛЮдьми отак!
Це Сатана готував нам прийдешне,
Назва "країни" отої ГУЛАГ.
Переселення в Сибiр 1951 року...
© Copyright: Виталий Мельник, 2017
Свидетельство о публикации №117091805880
Свидетельство о публикации №117091805880
Рецензии
Яке катування людей... та щей після такої війни! Гірко.
Вірші дуже образні, значимі.
Спасибі всім за гарні художні образи.
З повагою до всих авторів.
Оля Чепурная 15.09.2022 01:36 • Заявить о нарушении
Вірші дуже образні, значимі.
Спасибі всім за гарні художні образи.
З повагою до всих авторів.
Оля Чепурная 15.09.2022 01:36 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.