Це тіло не знає спочину –
Допоки спокій не завирує в степах;
Ця мужність – палкість Склавина,
Зміцнена м’ясом, запеченим в золах.
Зашкарублі руки – великі, міцні,
Постійно терплі від сили
Солі й морозів, поту й землі:
Закарбовані в тріщинах брили.
Не знає утоми дружина князЯ
Не знають печалі їх жінки й діти:
Допоки вій несе спис –
Київська держава панує!
Ішов вперед і не вагався,
Страх ворогів і їх військо – зневажав;
Допоки Тьма моталася в онучі,
Уже вертавсь з походу Святослав
2017-09-16
Безприв язна вiхола
© Copyright: Владимир Шеврон, 2017
Свидетельство о публикации №117091810008
Свидетельство о публикации №117091810008
Рецензии