Бог не насильник не прогавте...

     Бог — не насильник
     (не прогавте звук)


Душа настукається як би селянин
                в досві;ток
В замерзлі двері в хлів,
       біля криниці і намерзлої води...
Та й тихо змолиться туди й сюди —
До Бога й в двір —
     щоби зача;ло вже...
           якось ясніти...


Та встане в серці Бог наш,
                Господин,
Й розвіє з серця пракритичний морок,
Коли ще й послизнешся разів сорок,
Проте полови слід — сіявсь до вічної води...
Та в мороці ж не пізнавав... й ходив...


Вчені бо ляпають: як є ухватка,
То в ніч питання серце-духа постає...
Художники!! Горить вже ваша душа-хатка!!
Сам Бог — встає... Які — питання?? —
В вас же — Бог встає...


В серці!.. Милість любові
                просить...
                В лоні
ану, ану пташину-промінь небес любов
                покликано прив’є...
Сам будучи сліпучим сяйвом і полоном —
Вам протирає шкельця сині і червоні —
Щоб не засліпли ви! — такими як то є...


Світа; в Дусі відваження моє...
Навіть не ангел карколомність зносить —
Мене вбиває — це Сам Бог встає...
                засвічує...
Стоїть — і милостиню просить...
Плаче... і милостиню просить...
А що як на цей раз — любов...
Хто що дає.

26.11.2005