Леонид Иванович Андрусон. В лесу - на рус-болг-укр

«В ЛЕСУ»
Леонид Иванович Андрусон (1875-1930 г.) http://www.stihi.ru/2017/08/14/71
 
               
                Перевод с русского языка на украинский: Николай Сысойлов
                Перевод с русского языка на болгарский язык: Красимир Георгиев


===============================   Леонид Андрусон
===============================   В ЛЕСУ

===============================   Сквозь ветви деревьев сверкали зарницы,
===============================   Гром глухо вдали рокотал.
===============================   Над лесом тяжелые тучи бежали,
===============================   В просветах испуганно звезды мерцали.
===============================   Лес глухо, тревожно роптал.

===============================   Конь фыркал, храпел… Колокольчик метался
===============================   И гулко стонал под дугой.
===============================   Все глуше, все глуше деревья шумели,
===============================   Угрюмые, темные сосны гудели,
===============================   Как бурного моря прибой.

===============================   Вот молния, вспыхнув блестящей змеею,
===============================   На миг ослепила глаза, –
===============================   И сшиблись в грохочущем, бешенном споре
===============================   Гром, тучи и лес.. Как в разгневанном море,
===============================   В лесу бушевала гроза.

===============================   Умчалась… И снова в лесу, освеженном
===============================   Прохладой дождя, тишина.
===============================   Он молится звездам и чутко внимает
===============================   Безмолвию ночи. Сквозь ветви мерцает
===============================   Задумчиво-грустно луна.

===============================   Туман серебристый по светлой дороге
===============================   Прозрачною дымкой плывет.
===============================   Поет в тишине колокольчик уныло.
===============================   И в сердце тоскующем образ твой милый
===============================   Волнующей грезой встает.

===============================   http://www.stihi.ru/2017/08/14/71


============
У ЛІСІ
==============
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

Крізь віти дерев блискотіли зірниці,
Грім сумно зітхав у рукав.
Над лісом здіймалися хмари, мов хвилі,
У про'світах стихлі зірки' мерехтіли,
Ліс глухо про щось нарікав.   

Кінь фиркав, хропів.. Гучно дзвоник метався,
Стогнав то про сум, то про біль.
Глухіше й глухіше шуміли дерева;
І небо гуділо в оглухлому реві,
Як море в бурхливий прибій.

Ужалила блискавка небо змією;
І перша скотилась сльоза –
Зчепились утрьох у шаленому спорі
Грім, хмари та ліс.. Ніби буря на морі,
Над лісом буяла гроза.

Та вщухла нарешті.. Знов тиша у лісі
Життя починає нове.
Ліс молиться зорям, що в небі розквітли
Перлинами ночі. І місяць крізь віти
Задумливо-сумно пливе.

Туман кришталевий по світлій дорозі
Розлився, вдихаючи вись.
Дзвіночок понуро співає у тиші.
Твій образ у серці, за мрію миліший,
Хвилюючим сяйвом розливсь.

***
Николай Сысойлов
17.09.2017

==========


С ударениями
============
У ЛІСІ
==============
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

Крізь ві'ти дере'в блискоті'ли зірни'ці,
Грім су'мно зітха'в у рука'в.
Над лі'сом здійма'лися хма'ри, мов хви'лі,
У про'світах сти'хлі зірки' мерехті'ли,
Ліс глу'хо про щось наріка'в.   

Кінь фи'ркав, хропі'в.. Гу'чно дзво'ник мета'вся,
Стогна'в то про сум, то про біль.
Глухі'ше й глухі'ше шумі'ли дере'ва;
І не'бо гуді'ло в оглу'хлому ре'ві,
Як мо'ре в бурхли'вий прибі'й.

Ужа'лила бли'скавка не'бо зміє'ю;
І пе'рша скоти'лась сльоза' –
Зчепи'лись утрьо'х у шале'ному спо'рі
Грім, хма'ри та ліс.. Ні'би бу'ря на мо'рі,
Над лі'сом буя'ла гроза'.

Та вщу'хла наре'шті.. Знов ти'ша у лі'сі
Життя' почина'є нове'.
Ліс мо'литься зо'рям, що в не'бі розкві'тли
Перли'нами но'чі. І мі'сяць крізь ві'ти
Заду'мливо-су'мно пливе'.

Тума'н криштале'вий по сві'тлій доро'зі
Розли'вся, вдиха'ючи вись.
Дзвіно'чок пону'ро співа'є у ти'ші.
Твій о'браз у се'рці, за мрі'ю милі'ший,
Хвилю'ючим ся'йвом розли'всь.

***
Николай Сысойлов
17.09.2017


==============

В ГОРАТА
(перевод на болгарский: Красимир Георгиев)

През клони дървесни светкавици святкат,
глух тътен в простора витай.
И облаци тежки гората облитат,
изплашено в процепи бляскат звездите.
Гората тревожно роптай.

Хрипти и пръхти кон... Звънчето се мята
и стене с дъгата в звън свой.
По-глухо, по-глухо шумят дървесата
и тъмните борове в мрачна позлата
в морето са сякаш прибой.

Там мълния удря, блестяща змия е,
за миг заслепява очи –
повалят се с грохот, в луд спор завладени,
дърветата... Сякаш в море разгневено
бушуваща буря ечи.

Отлита... Отново е свежа зората
с прохладна след дъжд тишина.
Тя моли звездите и бавничко рони
безмълвие нощно. Блещука през клони
замислено-тъжна луна.

Мъглата сребриста над лунна пътека
в прозрачен воал заблестя.
И пее в покоя унило звънчето.
За милия образ тъгува сърцето,
издига омайна мечта.

Красимир Георгиев http://www.stihi.ru/2017/08/14/71