Знову думки про кохання

Гілкою вЕрби по сраці
                вжарить весняна пора.
Ніжиться кішечка в капцях,
                сонячна мліє зоря...
Знову бузкові зітхання,
                хвацькі обійми життя,
Знову думки про кохання,
                дах підірвуть почуття.
Скаче, кружляє веснянка -
                сукня зелена до п"ят -
Щастям фарбує світанки,
                пташки злетілись до свят.
Листячко ніжно-пахуче,
                квіт абрикос наче сон...
З розуму зводить, канючить
                ласощі вуст  Купідон.



    15/04/2017


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.