Люблю
біля вікна відкритого до саду,
пригадувати роки молоді
і все приємне, що уже позаду…
Люблю шептатись з вітром-мудрецем,
знавцем-філософом просторів неозорих,
і гомоніти по обіді із дощем,
плащем коли він накриває все прозорим.
Люблю чаклунку-осінь зустрічать,
що ранками пливе у багряниці,
дивитись на її чарівну стать
і думати, що все мені те сниться.
Люблю вірші писати про любов,
що серце огортає веселково.
Не втомлююсь любити знов і знов
та мов дитина бавитися словом…
14.09.2017
Свидетельство о публикации №117091400467
Люблю сидеть я вечерами у окна,
вдыхая сердцем увядание природы,
и юности промчавшиеся годы,
люблю я с тихой грустью вспоминать.
Люблю шептаться с ветром-мудрецом,
философом пространств необозримых,
и отобедав, побеседовать с дождем,
когда плащом он укрывает всех любимых.
Люблю колдунью-осень привечать,
что утопает по утрам в багрянце,
кружит листву в волшебном, дивном танце...
и думать - это снится мне опять .
Люблю стихи писать я про Любвь,
и сердце радугой окутывает снова.
Не устаю любить! И вновь и вновь,
я как ребенок, забавляюсь словом ...
Владимир Бочаров 56 14.09.2017 16:53 Заявить о нарушении
З добром,
Олександр Мачула 14.09.2017 19:17 Заявить о нарушении