Лина Костенко. Гроза гремела где-то рядом...
Дорога шла в Овруч куда-то, в лесах и до колен трава.
Кувшинки нежились в озёрах, качали ряску караси.
Сверкнула молния так сильно, аж полегли от страха все.
Над светом белым, светом белым кто-то спирали перегрел.
А тучи так, спеша, бежали, что спотыкались об гром все.
Гроза гремела очень грозно, мы были с ней наедине.
Дрожала речка с рогозами, в камыш запрятав лодки все.
Оригинал:
Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.
Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі.
Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім...
Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.
Свидетельство о публикации №117091306347