Вiдчуй... Маргарита Метелецкая

http://www.stihi.ru/2017/09/11/4400

     Оригінал:


     Відчуй ! Свіча сумує в затуханні ...
     І все таємні маряться обійми ...
     І я прошусь до Осені у прийми -
     Навчитися слухняності в коханні ...

     У серці у моєму - Ти , Всеможний , -
     Запестуваний , ніжністю розкутий ,
     Приймаєш та ховаєш всі покути ,
     І знаєш кожен крок , і подих кожний !

     Тому так хочу дихати спокійно ,
     Як дихають метеликові крильця ,
     Свячену воду пити із барильця ,
     Та думати лише благоговійно :
 
     На все - свій час ...Минуться дні і ночі -
     Почую голос Твій ...Побачу очі ...


    Перевод с украинского Светланы Груздевой:


    Почувствуй! Свечка гибнет с нежным станом…
    Таинственно мерещатся объятья…
    И к Осени проситься в приймы стану ,
    Послушницы в любви надену платье…

    Один в моём Ты сердце, Всемогущий, –
    Заласканный и нежностью раскован,
    Ты отпускаешь все грехи рисковым
    И каждый шаг, и вздох Ты знаешь каждый!

    Дышать хочу я необыкновенно –
    Как дышат крыльца мотылька шальные,
    Святую воду пить так, чтоб отныне
    Отмыть и мысли все благоговейно.

    Всему – свой срок… Минуют дни и ночи –
    Услышу голос Твой...Увижу очи...


    Аватар Автора оригинала