Зоре, моя зоре

Зоре,моя зоре...зоре не остання.
Чи то зоре пізня? Чи то зоре рання?
Вгамувати спрагу чистою росою...
Зоре,моя зоре...з гіркою сльозою.

Наче плаче тихо,мов би ненароком...
То стоїть на місті,то крокує кроком.
Запахи дороги,запахи полину...
Я до тебе зоре...з добрим словом лину.

Зоре моя вільна,зоре моя чиста...
Піснею полине,кришталем з намиста.
Впаде в рідну землю.З краплі гомінкої...
Чистим,добрим словом...добрий люд напоїть.

Зоре,моя зоре...зоре не остання.
Чи то зоре пізня? Чи то зоре рання?
Вгамувати спрагу чистою росою...
Зоре,моя зоре...з гіркою сльозою.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии