Львiвське небо

Це небо Львівське – синь тендітна.
Несе вона в собі життя.
Нехай любов довкола квітне
І сонце радує серця.

Це новий день дощем умитий
Що зодягнувся в свої верші.
Це край життя, що Богом вкритий.
Мій Львів в прекрасному найперший.

В тобі я бачу дужу силу,
Яку від Бога ти ввібрав.
І не забрати душу милу,
Яку ти з віком гартував.

В тобі тече буття одвічне.
Хай розум твій не тьмарить гнів.
І розпадеться темне, нічне,
Й полине над дахами спів!

Відкритим серце є для щастя,
Для миру, спокою і праці.
І сплюндрувати це не вдасться!
Тебе б прославив і Горацій!

Служіння – це моя Любов,
Що зодягнула будню робу.
І львівське небо – моя кров,
Моє єство, моя утроба.

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2017

11.09.2017 р.
09:07
09:59

Вислови:

Carpe diem — «хватай день» (Carmina I 11, 8).  Повністю: «carpe diem quam minimum credula postero», «користуйся (кожним) днем, якомога меньше покладаючись на наступний".
Sapere aude — «наважся бути мудрим» (Epistulae I 2, 40).

Всі права застережені. Будь-яке використання лише за письмової згоди автора.