Людмила Юферова Я теперь не живу - только маюсь...

 
оригинал
http://stihi.ru/2013/04/13/7177

Я теперь не живу - только маюсь...
Людмила Юферова


А дорога по жизни жестка,
Часто больно, печально и тяжко...
Я теперь - словно стебель цветка,
На котором засохла ромашка.

И не те уже чувства и прыть,
И закаты вполнеба не милы...
Я устала проблемами жить
И растрачивать попусту силы.

Пояс времени стал очень туг,
Набирают года обороты.
Растеряв говорливых подруг,
Отдаюсь бесконечной работе.

Хоть и чаша души разлита,
Правда, в крайности я не бросаюсь...
На себе распиная креста,
Я теперь не живу – только маюсь.


Перевод Вера Бондаренко

По життю та дорога терниста,
Часто боляче, й сумно, і важко.
Я тепер мов бадилинка чиста,
На якій   позасохла ромашка.

І не ті почуття вже і спритність,
Сонця захід уже не вражає.
Я втомилась проблемами жити
Й сили зовсім на теє немає.

Пояс часу вже надто тіснючий.
Набирають роки оборотів.
Розгубивши подруг балакучих,
Віддаюсь круговерті в роботі.

Хоч позбулась душа красоти,
Але в крайності я не впадаю…
На собі розіпнувши хрести,
Не живу я тепер – тільки маюсь.


Рецензии
Ощущения и мысли, в основном, переданы верно, Верочка.
Ну, а ритм..((
(но перевела же ты из Ладомира, не исказив ритма!)

По життю та дорога терниста,
Часто боляче, й сумно, і важко.
Я тепер мов бадилинка чиста,
На якій позасохла ромашка.
І не ті почуття вже і спритність,
Сонця захід уже не вражає.
Я втомилась проблемами жити
Й сили зовсім на теє немає.
Пояс часу вже надто тіснючий.
Набирають роки оборотів.
Розгубивши подруг балакучих,
Віддаюсь круговерті в роботі.
Хоч позбулась душа красоти,
Але в крайності я не впадаю…
На собі розіпнувши хрести,
Не живу я тепер – тільки маюсь.

Ради праздника, поработала я над твоим переводом из Л.Ю., и, если согласна, просто ознакомь с ним Людмилу - что она скажет?..(для облегчения з-чи скопируй и вставь вместо своего, - советую!..))
Удачи!
Света

Светлана Груздева   09.11.2017 22:34     Заявить о нарушении
Перевод Вера Бондаренко

По життю та дорога терниста,
Часто боляче, й сумно, і важко.
Я тепер мов бадилинка чиста,
На якій позасохла ромашка.
І не ті почуття вже і спритність,
Сонця захід уже не вражає.
Я втомилась проблемами жити
Й сили зовсім на теє немає.
Пояс часу вже надто тіснючий.
Набирають роки оборотів.
Розгубивши подруг балакучих,
Віддаюсь круговерті в роботі.
Хоч позбулась душа красоти,
Але в крайності я не впадаю…
На собі розіпнувши хрести,
Не живу я тепер – тільки маюсь.(интервал между названием и текстом необходим, Верочка!))

Светлых снов!
:)
я

Светлана Груздева   25.11.2017 02:10   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.