Наливається черешня,
Віти гнуться до даху,
Сіра птаха нетутешня
Наганяє нам жаху –
То садок крильми покрає,
То затихне вглибині,
То зненацька заволає,
Як дитина уві сні.
Плине час, минає літо
І життя тече крізь нас,
Та печаль несамовита
Повертається щораз...
Хто глядітиме за нами,
Безпорадними людьми,
Колисковими руками
Затулятиме від тьми?
Не тримай мене за душу,
Все, що хочеш, забери,
Але доки час не рушив,
Подивись на нас згори.
Та дарма, ніхто не скаже –
Де зима застане всіх.
Доки перший сніг не ляже,
Доки все не вкриє сніг...
Наливаеться черешня...
© Copyright: Елена Касьян, 2017
Свидетельство о публикации №117091010866
Свидетельство о публикации №117091010866
Рецензии
Красиво и мягко, ласково звучат стихи на украинской мове. Светлая память Вам, Лена!
"Жизнь проходит сквозь душу неистовой печалью...".
Марина Юрченко Виноградова 01.04.2022 15:16 • Заявить о нарушении
"Жизнь проходит сквозь душу неистовой печалью...".
Марина Юрченко Виноградова 01.04.2022 15:16 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.