Дивна сумiш

Вогонь і лід, серце й набої-
Дивна суміш на всі часи.
Поєднало нас небо з тобою,
І тепер вже нас не спасти.

Дивна суміш тебе зі мною,
Дивна суміш вогню й води...
Суміш ця здається складною,
Але нас вже не вберегти.

Крок в безодню ще стримує душу,
І цілу ніч дощ співає шансон...
Я обіцянку свою не порушу...
Але це все здається сном.

Ніч зникає, бо знову намокла,
І складає у душу думки.
А я знов стою напівгола-
Дивна суміш ламає замки.

Вранці свіжий дотик повітря
Обпече, наче лезо, вогнем.
Кольорів різних палітра
Зникне знову вночі під дощем.

Завтра, може, вже й не настане-
Дивна суміш стирає часи.
Та від вогню лід знову розтане,
Домагаючись душі краси.

Мов троянда, ніч розквітає,
Заблукавши серед наших мрій...
І крізь шкіру вона обплітає,
І дарує безліч надій.

Вогонь і лід, серце й набої-
Дивна суміш на всі часи.
Нас поєднало небо з тобою,
І тепер нас вже не спасти.