Пам, ятi героiв небесних сотень

Пам’яті героїв небесних сотень

                Як Гімн, звучать слова про Україну,
                Такий народ, земля така не згинуть!
                Ганна Верес

За честь, за гідність, за свободу і життя
вони пліч-о-пліч стали в сотні, в цілу рать.
І до минулого немає вороття,
бо на чолі у них вже вічності печать.
Вони ідуть, Вітчизни віра і любов,
а на обличчях їх надія і печаль.
Холоне часто в жилах ще гаряча кров,
та все вирішує їх воля, ніби сталь.

Щоб жила Україна,
нам не страшно вмирать.
Нашу Неньку єдину
ми ідем захищать.
Хай живе Україна,
час прийшов обирать!
З нами Бог і його благодать!

Вони ідуть за Батьківщину, свій народ
і грають посмішки в героїв на вустах.
Щоб рідну землю захистити від заброд,
вони невпевненість здолали, біль і страх.
В степах донецьких і Луганщини полях,
в містах і селах, у столиці і в Криму
вони торують у майбутнє Неньці шлях
і наближають ворогам її тюрму.

Щоб жила Україна,
нам не страшно вмирать.
Нашу Неньку єдину
ми йдемо захищать.
Хай живе Україна,
час прийшов визволять!
З нами Бог і його благодать!

За честь і гідність, за свободу і життя
вони пліч-о-пліч стали в сотні й цілу рать.
І до минулого не буде вороття,
бо на чоло лягла їм вічності печать.
Нехай у пам’яті народній на віки
їх імена ніяка сила не зітре.
За ними встануть нові сотні і полки,
і України слава й воля не помре!

Щоб жила Україна
треба нам обирать.
Нашу Неньку єдину
дружно всім захищать.
Хай живе Україна
час прийшов воювать.
З нами Бог і його благодать!

08.09.2017