Майнула думка, вiтер в полi

А я гадала не сама.
Майнула думка,вітер в полі...
Гойда волошками поволі.
Я ж від ромашок без ума.

Не горді,наче не спесиві.
Не колять,правду гомонять.
Та й прихиляються при зливі,
Й грозі,у відповідь мовчать.

Та ніжно-ніжно пахнуть полем.
Їх дар чарує не зпроста.
Не коле болем...не коле болем...
Цілує запахом в уста.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии