Не розум те л то пита ться а ходжу...
літо
питається
а ходжу я дитинства насіння
коні їдять в снігу сіно
так коні їдять квітчасте в снігу сіно
а світ – розсувається
й відсувається...
а хто то щось їсть з базару –
хіба то його питаються?
коні їдять напару...
морди такі у парі!
в пахучій такій
заквітчаній парі
всесвіт і базар – розсуваються
а віниками пахне!
пройшли – а віниками спахли
і слід живий
літа під пахвами
літо квітками дивиться
з опалки
літа дитинства необпалені
все слід!–
усесвіт...
кудись відсувається...
18.12.2008
Свидетельство о публикации №117090706064