Сльози
Вiд образ, вiд випитого горя,
Ти поплач в подушку у ночi,
Те побачить зможуть, тiльки зорi.
Хай душа звiльниться вiд думок,
Що в тобi засiли i бентежать,
Все завжди лiкує Час, i Бог.
Це твоє життя, тобi належить!
Не дозволь свiй спокiй руйнувати,
Скоротивши тим своє життя,
Не для того народила мати,
Щоб сльозами мила маяття.
Вiдпускай образчикiв iз серця,
Пробачай. Всiх їх засудить Бог...
Хай в словах не буде зла i перцю,
Ой, тяжкий той видох, легкий вдох.
Ти поплач, очистия душею,
В тому покаяння для душi,
Скористайся ти порадою моєю,
Буде все гаразд, то поспiши!!!
Свидетельство о публикации №117090610258