Що тобi моi слова...
Ти зосталася одна, бачиш тільки це лиш ти
Зрозумій нарешті все, хто для тебе я такій
Зрозумій і обери, наш майбутній шлях чи свій
Що тобі мої вірші, не читаєш їх давно
Ти не бачих в них подій, бо тобі вже все одно
Ти сховалась в тлі образ, спогадів та тих думок
Вже давно не бачиш ти, змісту бути нам разом
Що тобі моя душа, байдуже вона тобі
Загубилася давно, в просторі забутих мрій
Важливіше за образ, ти не бачиш, в душі злість
Ти згадай чому був я, ти згадай хто були ми
Що тобі моя печаль, ти сама і я один
І невже тобі не жаль, все що ми разом пройшли
Загубилася в думках, затуманив розум дим
Ти повір ти не одна, просто зрозумій з ким ти
Що тобі моя любов, то для тебе вже байки
Відріклась як страшний сон, тягарем в своїй душі
Хто для тебе я такий, і чому пишу вірші
Бо на серці пустота, ти одна і я один
Не вагайся, зрозумій, так потрібно було, знай
Ти розбий стіну образ, бо вона придушить нас
Та зроби хоч раз, хоч щось, вчасно вибір свій зроби
І тоді прийде наш час, тільки не роби біди
Ти хоч раз мене спитай, ти спитай чому я йду
Ти спитай чому одна, ти спитай чому пишу
Ти спитай хто ти мені, ти спитай у чім секрет ?
Був для тебе колись "ним", став "ніким" в один момент
Свидетельство о публикации №117090509305