Алма-Ати любов

відійди
ти ні на що не схожий
відійди-но з білосніжними крильми
якщо ти любиш по-божім
по якому тоді ми


що то таке є мов відморозив ти
як сказать любов Алма-Ати?

Знову майже видіння відносить
духом
гори що є вічністю дзвенять?
ангели
льоди і снігові відкоси
в неї за плечима білими стоять?
Алма-Ата!чуєш що це люблю я?


– Любов художника!! –
світ православний більш розносить,–
гори цяя вічність і тремтять?
ангели сніги і
білопіннії заноси
в неї за руками білими стоять?

Боже
хто менш є в Тобі –
коричневий!
чуєш чистоту де люблю я?

бачим несподівані з’явились руки
бачиш з гір це серце ізвели
несподівано сердечні м’які звуки...
Що?
махра іранського мулли...
аятолли?
в сімдесятих – що за викрутні були?

Господи
католицьке «Те Деум...»
Боже, скаже Мати – так й бери...
я ж поцілував мигдальний рот Медео! –
це «Те Деум»!й жодної махри...


Що? Махра влине в Одесу?
Щось нове проявиш Ти...
Відійдіть ви, мухи песії!
Бог розвіє вас з-за крил
Алма-Ати!

7.11.2007