Бах був могутн ший духом...

*   *   *


Бах був могутніший духом
за світ!
Його й на сотню років закопали…
(Якщо вас в одноконку
взимку не садили – дитям–
ви не страждали—
не зрозуміти фуг,
теплу проблему одіяла…)
А здивувались! –
як міг це у сімнадцятому віці він
бачить –
як з-під копит цих – дух-літа;ло.


(Вперлись ви;
а на коні, який снігом біжить—
фундує божеє Нача;ло!
і—фундува;ло!)
Як це мені з таїн, із сні;жок
й перепа;ло…


Куди це ви з тепла, ви, що в Москві, попропа;дали?
Основа – є,
і уток – є,
«мямля уяви» пробіга;ла,
тільки немає віри теплої:
нема самого одіяла…

Як ви цю теплоту – служінь –
в великих не повідчува;ли?
Основа—є,
і уток—є,
і Кремль, і само заручниця-Москва,
без одіяла…

Й не бачите! Тверезі ви?
Не знали це? –
за Альпами
Баха – на 35 хвилин –
щоб п’яні з ресторанчика втікали…


Диких качок! –
колись вивчали?..
Із духом теплим Шукшина…
ви що зробили??
А й з Василем?..
Всі промовчали?

Мовчіть! І попрошу Отця –
і це пізна;ють – здати Москву!
як при Баркла;ях:
У частці.
Побачите—що лине із Москви…
(Бо забере Бог унікальних…)
Не з Богом, лямпочки сині з голови…

Москва упала.
Біжить з москвитів
все конячка божа.
Люби;ть!— лиш жить…
Біжить
в шукшинську—
хто пам'ята—Росію лю;бить…
лю;бить і – біжить…


Холодні вітри віють!!
Крізь рови…
Да на апостольськую мре;жу –
п’ятки намарно підняли, всі ви!
Не я – із серця Син!
А пишуть-водять біси вами
з голови!..